Дитячий рукопашний бій. Потрібний він чи ні? Як, коли і де починати вчити дитину рукопашному бою. Сучасне фізичне виховання. Як виростити здорову і міцну дитину, здатну постояти за себе. Діти в Ніппон Кемпо.

Діти, як квіти, поливай, то ростимуть…

Українське прислів’я

Наші діти здатні потрапляти в найнеймовірніші історії, іноді навіть дуже неприємні. Але на те вони й діти. Адже з одного боку, у них є батьки, бабусі з дідусями, педагоги, які мають їх захищати та оберігати. Проте з іншого, вони – діти, спритні та допитливі, і встежити за ними досить складно. Кожен з нас хоче, щоб його дитина була здорова, щоб їй нічого не загрожувало, щоб вона могла сама постояти за себе, а для цього необхідно, щоб дитина була сильною і міцною.

Фізичне виховання дитини

Дитина росте і з кожним роком все частіше і частіше батьки повинні відпускати її від себе у світ, який сповнений загроз, ризиків і небезпек. Ці періоди, коли дитина перебуває без опіки, стають дедалі довше, а рівень опіки знижується і знижується разом із її дорослішанням. Аж доки пташеня зовсім не вилетить з гніздечка.

Дуже важливо, щоб крило у вашого пташеняти було сильне, і воно було готове до самостійного життя в кам’яних джунглях сучасного світу. Фізична та психологічна підготовка дитини для цього не менш важлива, ніж її інтелектуальний розвиток та рівень освіти.

Дошкільне фізичне виховання

Нині до 60% дітей віком від 3 до 7 років мають ті чи інші відхилення у сфері фізичного розвитку. Фізичне виховання дітей дошкільного віку віддано в основному на відкуп батькам – у дитячих дошкільних закладах фізичне виховання стоїть на останньому місці. У кращому випадку воно зазвичай зводиться до 15-хвилинної зарядки і зрідка проводиться в ігровій формі. Тому нажаль тільки сім’я відповідальна за те, щоб дитина росла фізично здоровою, з розвиненою координацією рухів. Фізичні заняття у дошкільному віці дуже корисні, оскільки зможуть підготувати м’язовий скелет дитини до статичних навантажень у школі, до багатогодинного сидіння за шкільною партою. Вкрай корисно не відкладати на потім, а починати працювати з фізичними навантаженнями ще в ранньому віці. Це дає не тільки фізичний розвиток, а й привчає дитину до дисципліни, робить стійкою психіку дитини, допомагає досягти перших перемог, пережити перші поразки. Все найголовніше закладається у людину саме в ранньому віці.

Фізичне виховання у школі

У СРСР існувала державна програма з фізичної підготовки населення та, насамперед, молоді та школярів. Крім обов’язкових шкільних уроків фізкультури, які проводилися, у добре, на той час, обладнаних шкільних спортзалах, діяло безліч безкоштовних секцій, гуртків та ДЮСШ (дитячо-юнацьких спортивних шкіл), існувала масова програма ГТО(“Підготований до Праці та Оборони”). Після закінчення середньої школи випускники мали мати навички первинної військової підготовки, початкові знання стройової підготовки, метання гранати, стрільби, підтягування, вміти швидко бігати тощо. Можна було вільно займатися будь яким із спортивних видів бойових мистецтв. Особливо популярними були бокс, самбо, дзюдо, вільна боротьба. Багато батьків, бабусь та дідусів пам’ятають, що якщо хлопець у віці  15-16 років не міг підтягнутися на перекладині більше 10-12 разів, то друзі вважали його слабаком, а дівчата з таким не зустрічалися.

У сучасній Європі також приділяють велику увагу фізичному вихованню школярів. Діють потужні державні та місцеві регіональні спортивні програми, школи мають чудову спортивну базу. Влаштовуються різноманітні змагання між школами та коледжами. Про рівень фінансування шкіл говорить той факт, що, наприклад, у Німеччині чи Франції бюджет однієї звичайної середньої школи нерідко може бути порівнянний із бюджетом середнього українського міста з населенням у 80-100 тис. осіб.

У наш час, на жаль, сучасне фізичне виховання дітей у школі  бажає кращого. Карантини, війна, і відповідне до цього дистанційне навчання ніяк не сприяють фізичному вихованню.  Навіть там, де є очне навчання вчителі бояться перенавантажувати дітей, школи рідко мають добре спортивне обладнання, часто воно застаріле і дуже небагате. Насамперед гроші вкладаються в комп’ютерні класи, інтерактивні дошки, а обладнання для спортзалу – на останньому місці. Шкільні стадіони запущені, на деяких просто не можна займатися. Сучасний привабливий спортінвентар – велика рідкість. Якісь регіональні чи державні програми за межами школи практично відсутні і тому масової можливості займатися фізкультурою – нема. У результаті фізичний рівень нижче середнього. Та що там казати про школярів, багато вчителів фізкультури самі не в змозі виконати підйом-переворот і проводять уроки у стилі “тримайте м’яч – грайте”.

Конфлікти між дітьми

Кожен батько хоче, щоб його дитина виросла цілеспрямованою, впевненою у своїх силах, не стала слюнтяем і досягла в житті успіху. Зайняла гарне місце в соціумі, батьки бажають, щоб їх дитину десь не заштовхали і не забили. Щоб це сталося, і здоров’я і ​​характер людини потрібно загартовувати ще з дитинства, буквально починаючи з перших років її життя.

Конфлікти дітей у дитячому садку

Перші дитячі конфлікти починаються в дитячому садку. Дитина росте, вчиться розмовляти, грати, пізнає світ і час від часу вступає на цьому шляху в свою першу конфронтацію з однолітками. Неподілені іграшки, правила гри, сварки із-за місця – все це перші конфлікти, перші подряпини і бійки з собі подібними. На цьому етапі дуже важливо навчити дитину не виявляти агресію, однак вміти відстояти свою думку та постояти за себе – дати відсіч кривднику. Фізично слабко розвиненій і хворобливій дитині буде складно протистояти сильнішій . 

Конфлікти дітей у школі та на вулиці

У шкільному віці кількість та рівень конфліктних ситуацій значно підвищується. Найгостріший період на думку психологів припадає на вік 14-16 років, коли підліток перетворюється на дорослого. У цей час підвищується боротьба за авторитет, рівень суперництва, підліток достатньо розвинений, щоб зрозуміти, що йому завдали образу, або може сильно образити сам, виникають перші закоханості. Все це властиво не лише хлопчикам, а й дівчаткам. Досить часто школярі можуть перейти до фізичного способу вирішення конфлікту – до бійки. Крім того, в цей час підліток стає все більш самостійним, більше проводить часу без батьків: гуляє, ходить у гості, до магазину, супермаркету, кафе або ще будь куди. Він або вона виглядають вже досить дорослими, щоб стати об’єктами агресії навіть з боку значно старших людей – злочинців, які зазвичай не чіпають дітей меншого віку. Дуже бажано, щоб до цього моменту ваша дитина була добре фізично сформована, ще краще – щоб вона вміла постояти за себе. Заняття якимось із видів рукопашного бою – запорука безпеки вашої дитини у школі та на вулиці.

Рукопашний бій для дітей

Зараз на зміну безкоштовним секціям та гурткам часів СРСР прийшли комерційні клуби та школи. З’явилися численні супер-тренери, які навчають дітей іноді дуже екзотичним системам рукопашного бою, які часто до нього взагалі не мають відношення. Багато з таких інструкторів не мають педагогічної освіти, але при цьому беруться тренувати дітей. Звичайно – гроші не пахнуть. Часто такі “вчителі” навіть не знають, який пульс має бути у дитини під час фізичного навантаження.

Батьки також змінилися. Старші люди, які мають життєвий досвід, часто можуть одразу відрізнити інструктора-шахрая від хорошого методиста та педагога, який вміє працювати з дітьми. Молоді батьки, які самі ніколи не займалися спортом чи єдиноборствами, і орієнтуються лише на рекламу, не зможуть зрозуміти, наскільки гарна та чи інша школа або секція.

Помилкове ставлення батьків

У сучасних батьків часто буває помилкове ставлення до занять дитини рукопашним боєм.

• • • • Нехай він усіх поб’є! Батьки, а найчастіше батько, вважають, що, чим раніше дитина почне займатися будь-яким рукопашним боєм,  тим він буде сильнішим і зможе постояти за себе. Просто  «наваляє всім у класі». Часто, такі батьки самі ніколи не займалися жодним видом єдиноборств чи спортом, і хочуть віддати дитину кудись “де крутіше” майже не з пелюшок. Особливо небезпечно, коли такий горе-батько віддає фізично несформовану дитину в одну з модних секцій з боїв без правил, в так звані «клітки». Це прямий шлях до перетворення дитини на раннього інваліда не тільки фізично, а й розумово.
    • • Йому зламають нос та вуха! Це вже інша крайність. Батьки дуже бояться травм для дитини, особливо лицьових. Однак у всіх нефейкових школах рукопашного бою, чи то олімпійських (бокс, дзю-до), чи ні (айкідо, кемпо) є спеціальні методики занять з дітьми, що забезпечують їм повну безпеку. Раніше ніж дитина досягне певного віку, її просто не візьмуть на заняття.

     

• • Це не жіноча справа! Так вважають більшість батьків, у яких дитина – дівчинка. Вони кажуть: “Дівчаток повинні захищати чоловіки та хлопці, і, взагалі, силові види спорту псують фігуру!” По-перше, рукопашний бій – це всебічно розвиваючий вид спорту, а, по-друге, будь-яка жінка, яка хоч раз зазнала агресії, шкодує, що не змогла завдати опору своєму кривднику.

• • Нам нічого не загрожує! Поширена помилка тієї групи батьків, які досягли фінансового успіху. Шофер-охоронець, камери спостереження, високий паркан в особистому заміському замку, закрита комерційна школа, ВНЗ у Європі чи США – все це не врятує ваше чадо, коли воно залишиться наодинці з усіма погрозами та небезпеками сучасної вулиці та справжнього реального життя. А це станеться колись обов’язково. І чим довше ви триматимете свого пташеня в золотій клітці, тим менше шансів у нього вижити в майбутньому. Подумайте про це. Чим раніше ваша квіточка навчиться дбати про свою безпеку і захищати себе саму (чи самого)  – тим краще.

Куди віддати дитину?

Коли ви будете обирати школу, секцію, вид єдиноборства, подумайте, яку мету ви бажаєте досягти? Якщо ви хочете, щоб ваша дитина стала олімпійським чемпіоном, тоді шукайте спортивне бойове мистецтво: це може бути бокс, боротьба, фехтування і т.д. Якщо ви хочете, щоб дитина виросла здоровою і гармонійною особистістю, вміла постояти за себе, але ви не хочете щоб вона “працювала на медалі”, шукайте щось із традиційних східних шкіл: карате, кунг-фу, тхе-квондо, кікбоксинг або кемпо. Але не шукайте школу імені вчителя-самозванця, який придумав свій “унікальний” стиль. Не шукайте ряжених боєвих мистецтв, які висмоктані з пальця, наприклад, козацький двобій. Так, справді, таке мистецтво, мабуть, існувало колись, але воно втрачено безповоротно багато століть тому. Виходячи з усього вище сказаного, перш ніж віддати в якусь секцію вашу дитину, поцікавтеся, що за єдиноборство і хто інструктор? Як довго існує ця школа? Пам’ятайте, що школа, що підходить для дорослих, може не підходити для дітей. Бажано вам подивитися одне-два заняття, щоб з’ясувати, як взаємодіє між собою викладач та учень. Ідеально коли дитина починає займатися олімпійським видом спорту (гімнастика, акробатика, плавання, боротьба). А вже потім, пізніше, переходить у більш жорсткі види спорту, які навчають самозахисту (бокс, карате, рукопашний бій).

Викладач з рукопашного бою залишає в пам’яті дітей перше і найяскравіше враження, яке залишиться з ним на все життя, впливаючи на його подальший розвиток. До речі, в Японії до занять з дітьми допускаються тільки найдосвідченіші вчителі. Не обманюйтеся, слухаючи запевнення в майстерності від інструктора, особливо коли він буде розповідати вам скільки він підготував чемпіонів. Чудові результати на змаганнях не роблять людину хорошим вчителем і не дають йому вміння правильно поводитися з дітьми. Дивіться на зовнішність. Якщо інструктор на заняттях має недбалий зовнішній вигляд, не дотримується елементарних понять етикету (ходить у взутті по «татамі», не знімає годинник з руки), сам не може показати технічно правильну дію, не може чітко донести думку до дитини – йдіть. Це не дасть вашій дитині нічого хорошого.

Кемпо для дітей

Вся система японського підходу до викладання, і, насамперед, відносини між учнем і вчителем разюче відрізняється від звичної нам європейської системи. Ці відмінності особливо яскраво виявляються у японському рукопашному бою Ніппон Кемпо.

Ніппон кемпо допомагає розвивати в собі безліч тих якостей, які необхідні для успішного розвитку людини, здатної долати труднощі, а не миритися з ними. Здатного добиватися потрібного результату, а  не шукати причин виправдання своїх невдач. Здатного реалізувати свої таланти і знати їм ціну, а не захлинатися у заздрості та злості. Ми самі створюємо навколо себе той світ і отримуємо ту долю, яку ми гідні.

У Ніппон кемпо діти поділяються за віком. Заняття з рукопашного бою з дітьми починають із 5-ти років. Хлопчики займаються окремо від дівчаток. Діти до 14-16 років займаються у спеціальних жилетах «до» та рукавичках «куробу». Починаючи з 12 років, вже використовують полегшений головний шолом «мен». Таким чином на заняттях Ніппон Кемпо досягається мінімальний рівень травматизму, який можна порівняти зі звичайними видами спорту, такими як гімнастика або легка атлетика. У процесі занять використовується дуже велика кількість ігрових вправ, багато різних вправ, що допомагають «підвести» рівень дитини до більш серйозних навантаженнь, до самого двобою. Багато зусиль та часу на заняттях приділяється розвитку базових фізичних якостей: швидкості, спритності, сили, гнучкості та координації. Діти вивчають базові техніки «кіхон» при виконанні різних парних ката.

Основні завдання  Ніппон  у виховному процесі дітей:

• Виховати особистість, здорову тілом і духом, здатну протистояти невдачам та неприємностям;
• Виховати гідну особистість, на яку можна покластися в складний момент життя;
• Виховувати особистість, яка створює гармонійне ставлення до соціуму..

Звичайно, виховний процес важливий, і дітям подобається просто займатися бойовим мистецтвом, адже вони почуваються як герої їхніх улюблених фільмів. Але, при цьому, у навчальному процесі вони обов’язково набувають навичок, які можуть стати в нагоді не в майбутньому, дорослому житті, а в реальній ситуації просто зараз: моделюється напад старшокласників, конфлікт з невідомими дітьми, домагання дорослого тощо.

Маючи такі навички дитина, потрапивши у своєму житті в загрозливу ситуацію, знатиме, як чинити, щоб захистити себе.

При копировании материала просим ссылаться на источник https://nipponkempo.com.ua/uk/article/rukopashnyj-bij-dlya-ditej/. Правила публикации здесь. В противном случае, мы обязательно выявим плагиат и будем обращаться в DMCA Google.