Як розвинути швидкість у рукопашному бою
. Вправи для розвитку швидкості. Швидкість мислення, швидкість реакції та м’язова реактивність.
Важливо не те, як багато ви тренуєтеся – важливо,
як саме ви це робите.
У Ніппон кемпо одна мить може вирішити результат бою. У справжньому бою ця мить вирішує хто житиме, а хто помре. Відома істина свідчить: «Якщо швидкість є життєво важливою для загальної якості виконання, вона є частиною техніки і повинна напрацьовуватися з самого початку ваших занять». 
Швидкість у рукопашному бою
Існує три різні види швидкості, які впливають зрештою на загальну швидкість бійця. Це:
- Швидкість мислення
- Швидкість реакції
- Швидкість ударів та рухів (м’язова реактивність)
Спочатку кожна людина має різні швидкісні якості у всіх трьох видах: один флегматичний, інший має слабку реакцію, третій повільний у всіх своїх рухах. Розвивати необхідно всі три складові, але дуже важливо зрозуміти, яка з них у вас найслабша і в тренуванні швидкісних характеристик приділяти їй особливу увагу.
Розвиток швидкості мислення
Швидкість мислення – швидкість, з якою людина приймає тактичні рішення у бою: що робити – захищатися чи нападати, як, коли і яким чином. Жодна швидкість реакції або м’язова швидкість не допоможе, якщо ви не встигаєте оцінити обстановку, прийняти рішення та почати діяти. На перший погляд, якщо людина повільно думає, як вона тренуватиме швидкість мислення в додзьо? Однак, саме в додзьо можна навчитися швидко мислити. Швидкість мислення відмінно розвивається в тому випадку, якщо учень буде затреновувати бойові ситуації. Дев’яносто відсотків усіх конфліктних ситуацій є стандартними. Провівши три-чотири сотні тренувальних боїв у додзьо, учень у справжньому бою думатиме в рази швидше. При постійних заняттях і досвіді в тисячі боїв (а це всього лише кілька років тренувань), час прийняття рішення буде стрімко знижуватися до 0.
Порада: Спочатку, для підвищення швидкості мислення необхідно знижувати кількість тактичних варіантів дій, тобто спрощувати тактику бою. Чим складніша ваша тактика, тим важче вибрати правильний спосіб дій в умовах бою. Бійцям-початківцям не слід ускладнювати, а навпаки, варто зупинитися на 2-3 варіантах дій у бою і відпрацьовувати їх. І тільки після досягнення стабільної максимально швидкісної техніки бою слід потроху нарощувати тактичні варіанти бою.
Розвиток швидкості реакції
Швидкість реакції – це швидкість, з якою тіло учня несвідомо реагує на умови бою, навколишнє середовище, зовнішні подразники. Розвивати швидкість реакції також можна на тренуваннях. При багаторазових тренуваннях переміщень, прийомів та контрприйомів ваше тіло несвідомо реагуватиме не лише на удари, захоплення та рухи супротивника, а навіть на погрози з його боку. Спробуйте взяти за рукав спортсмена самбіста так, щоб він вас не бачив. У кращому випадку, він просто звільниться, у гіршому – ви опинитеся у захваті чи на підлозі. Ось приблизно такої швидкості реакції потрібно намагатися досягти.
Розвиток швидкості ударів
Швидкість, з якою боєць виконує всі рухи та техніки в бою називають м’язовою реактивністю. Сюди відносять не тільки швидкість удару, але й швидкість, з якою боєць переміщається, ставить блоки, проводить кидки і захоплення.
Саме з розвитком м’язової реактивності зростає і швидкість реакції, а також швидкість мислення бійця рукопашного бою. Тому майже всі вправи спрямовані насамперед на розвиток м’язової реактивності. Загалом для підвищення м’язової швидкості необхідно працювати за трьома напрямками:
- Покращувати загальну м’язову реактивність, включаючи до тренування пліометричні вправи, які будуть виконуватися з максимальною швидкістю.
- Використовувати вправи, що змушують працювати групи ваших м’язів швидше, ніж зазвичай, наприклад, біг вниз під ухил.
- Повторювати техніки рукопашного бою на тренуванні на максимальній швидкості.
І пам’ятайте, що “повторення – мати вчення”. У баскетболі спортсмен повинен зробити кілька десятків тисяч кидків м’яча в кошик, перш ніж у нього виробиться потрібна швидкість, сила та точність влучення. Поліпшуючи свої вміння, намагайтеся досягти стовідсоткової віддачі у кожному викиді удару з енергією.
Вправи для розвитку швидкості
Пліометричні вправи
До пліометричних (пліометрія, плайометрія, плайометрика, англ. plyometrics, від ін.- грец. πληθύνω – множити, рости або πλέον – більше, μέτρον – вимір) вправ відносяться стрибки, підскоки, перестрибування через перешкоди, стрибки зі скакалкою, махові стрибки та стрибки з поворотом. Вони призначені для покращення м’язової реактивності. Як відомо, м’язи спрацьовують швидше та потужніше, якщо вони були попередньо навантажені. Це називають ефектом пружини. Пліометричні вправи використовують ефект пружини, розвиваючи його та дозволяючи швидко та потужно змінювати напрямок атаки чи захисту. Щоб це відчути, зігніть ноги в колінах, а потім вистрибніть прямо вгору. Відразу після приземлення вистрибніть вгору знову. Ви побачите, що другий стрибок буде вищим і вимагатиме менше зусиль за рахунок попереднього навантаження м’язів при приземленні. Це і є пліометричний ефект.
Багато вправ для відпрацювання бойових навичок використовують рухи рикошету, або відскоку, при переміщеннях з боку в бік. Такі рухи забезпечують попереднє навантаження ніг та прискорення переміщень за рахунок пліометричного ефекту. Ці вправи слід виконувати в один день із силовими тренуваннями. Виберіть ті з них, які допоможуть вам швидше виконувати техніки пересування в Ніппон Кемпо. Виконуйте їх у п’яти – шести підходах по 10-12 повторень. Не забувайте, що в цих вправах якість значно важливіша за кількість.
Пліометричні вправи допомагають розвинути швидкість у бойовому маневруванні. Часто використовують різні гімнастичні тумби для напрацювання таких рухів, якщо таких немає, використовують стрибкові вправи через партнерів із занять.
Вправи з обтяжувачами
На тренуваннях з рукопашного бою учні часто використовують невеликі обтяжувачі для рук та ніг при виконанні ударної техніки на боксерських лапах та інших снарядах. Часто використовуються різні види гумових джгутів. Таке навантаження на м’язи дає гарний розвиток м’язової реактивності. Наприклад: 5 підходів по 5 секунд удар рукою (ногою), по мішені з відпочинком по 10 секунд між підходами. Або швидке накидання по 8 кидків, партнерів, що набігають, з чотирьох сторін, з відпочинком 30 секунд, 4 раунди. Можна також комбінувати роботу на швидкість різних комплексів вправ. Наприклад:
- вправа №1 – стрибки вгору, у стійці з поштовхом грифа від штанги з грудей уперед («постріл руками»);
- вправа №2 – швидкі «настрибування» двома ногами на височину;
- вправа №3 – підвороти з гумовим амортизатором на кидок через спину Іппон Сеойнаге (яп. 本背負い投げ).
Даний комплекс вправ виконується без перерви, одна вправа слідує за іншою по 10 секунд кожна. Відпочинок 1 хвилина – 3 підходи.
Гумовий джгут – один із найкращих снарядів для розвитку швидкості
Базові здібності – швидкість, сила і витривалість – є наріжними каменями процесу фізичної підготовки бійця. Вони фундамент будівництва в системі підготовки до рукопашного бою. Швидкісні навички при цьому – це не тільки вміння ефективно і швидко рухатися, а й мати швидку реакцію на дії противника. Звичайно, частково швидкісні навички визначаються генетичними чинниками, проте збільшення швидкості не тільки руху, а й сприйняття загрози на атаку противника, можна розвивати. Потрібно не забувати і про такий фактор у бою як досвід та тактична грамотність ведення поєдинку, стан морально-вольових якостей учня. Прояв швидкості в бою дуже залежить і від ступеня мобілізації на двобій.
.
Таємниця японської швидкості
Багато в чому швидкість рухів в Ніппон кемпо залежить від розвитку гнучкості, вміння зберігати спокій та якості виконання технічного елемента або прийому. Повинні напрацьовуватись навички збереження розслабленості м’язів на момент старту і, навпаки, повної концентрації сили в кінці руху. Принцип «Тікара но кьодзаку» (Chikara no kyojaku- 力 з 弱) – не можна виконувати всі рухи з однаковою силою. Сила, яку ми докладаєм, залежить від ритму рухів «Choshi»( 調子), доцільності дії і характеру виконуваного прийому. Якщо вкладати у прийом всю свою силу, це завжди гарантує успіх. Зовнішня сила і швидкість має тісний взаємозв’язок з реакцією на оточуючу ситуацію. Звідси виникає ще один важливий принцип «Тікарі но нідзісасі» (Сhikara nu nijisashi) – чергування вміння розслаблення і напруги, використання енергії, що приходить і йде, її пульсації.
Поради при проведенні тренування на розвиток швидкості:
- Насамперед, вправи необхідні задля зміцнення здоров’я, а не задля його втрати;
- Виконуйте вправи всебічно, розвиваючи швидкість реакції та точність у рухах;
- Виконуйте такі вправи, і вибирайте такі способи їх виконання, які підходять вам за віком, вашою тренованістю та станом здоров’я;
- Займайтеся регулярно та цілеспрямовано;
- Систематично підвищуйте навантаження;
- Підвищуйте навантаження поступово;
- Приступайте до виконання вправ на швидкість після якісної розминки та вправ на гнучкість;
- Виконуйте вправи на швидкість на початку занять після розминки.
Насамкінець хотілося б навести висловлювання великого майстра карате-до Фунакосі Гітіна (Funakoshi Gichin) (1869-1957) з його знаменитого тексту «Shoto Niju Kun» (二十訓) двадцять приписів: «Chikara no kyojaku tai no shinshuku waza no kankyu». У перекладі це означає: «Не забувай про те, що сила буває велика і мала, що тіло розтягується і стискається, що прийоми можуть бути повільними і швидкими».
При копировании материала просим ссылаться на источник https://nipponkempo.com.ua/uk/article/rukopashnyj-bij-rozvytok-shvydkosti/. Правила публикации здесь. В противном случае, мы обязательно выявим плагиат и будем обращаться в DMCA Google.
