Що таке кюшо-джитсу? Больові та вразливі, місця та точки, в чому різниця? Тренування больових впливів у Ніппон Кемпо. Коли потрібно бити у больові точки?

Удар молотком коштує один долар. А тисячу доларів коштує знання того, куди і як треба вдарити.

(З анекдоту)

Мистецтво кюшо-джитсу (кюсьо-дзюцу), мистецтво больових впливів, тією чи іншою мірою практикується багатьма японськими бойовими мистецтвами, починаючи від спортивних дзю-до (нехай і обмежено), карате, айкідо, і закінчуючи окремими, відомими лише у вузьких колах, школами дзю-дзюцу. Японський рукопашний бій Ніппон кемпо також використовує знання кюшо-дзюцу.

Що таке Кюшо-дзюцу

Будь-яка людина має однакові життєво важливі центри, ураження яких не залежить від фізичної сили нападаючого або нападаючих. Кюшо-дзюцу (kyusho-jutsu) перекладається як мистецтво впливу на життєво-важливі точки та місця на тілі людини і не є окремим стилем у бойових мистецтвах, це, швидше, окремий розділ знань. Застосовуючи ці знання, людина, яка практикує будь-який вид рукопашного бою, може діяти значно ефективніше. Причому, дана ефективність полягає не тільки в атакуванні суперника, а й у захисті власного тіла, вразливих власних точок. У багатьох японських бойових мистецтвах, у тому числі і у Ніппон кемпо, кюшо вивчається саме як окремий розділ – кюшо-вадза.

Кюшо чи кюсьо?
Кюшо чи кюсьо? Джітсу чи дзюцу? Обидва варіанти в російській й українській, чи білоруській означатимуть одне й теж. Так як у слов'янській фонетиці немає звуків, що відповідають м'якому японському звуку す, який звучить як середнє між "c" і "ш". Те саме стосується звуку "よ", який звучить як середнє між "о" та російське "е" або українське "йо". Українська мова має 38 звуків, японська - 22.

У поняття життєво-важливі входять не тільки вразливі та больові точки, це і ті точки, стимулюючи певним чином які, можна зміцнити власне здоров’я, швидше відновитися після важких навантажень, послабити біль і т.д.

Знання кюшо і навички щодо його практичного застосування – це з одного боку чарівне зілля, яке може підняти на ноги виснаженого і пораненого, а з іншого – смертельна зброя.

Витоки кюшо лежать у китайській і, якщо копнути глибше, звичайно, індійській медицині, яка поступово, емпіричним шляхом набирала знання про важливі точки на тілі людини, що, в підсумку, призвело до виникнення того, що ми знаємо зараз під терміном акупунктура – рефлексотерапія (альтернативний розділ медицини) або шіацу.

Звичайно, майстрів бойових мистецтв цікавили насамперед впливи на точки і місця не тільки для стимуляції власного тіла, але для надання руйнівної дії на суперника з метою виведення його з ладу.

Знання про те куди, як (з якою силою) і яким способом (ударною технікою, тиском, скручуванням) впливати на вразливі місця та точки, а також способи та методи відновлювальної та зміцнюючої стимуляції і є кюшо-дзюцу – мистецтво впливу на життєво важливі області та точки тіла людини.

Больові та вразливі точки. У чому різниця?

У фізичній сутичці з суперником важливо все. Розуміння різниці між больовими (точками, які завдають короткочасного дискомфорту) та вразливими (точками, які виводять противника з ладу на тривалий час або взагалі назавжди) – дуже важливе.

Наприклад: больова точка, яка знаходиться під вухом. При натисканні дуже болісна, проте, не смертельна. Поки ви тримаєте супротивника і давите йому на цю точку – він відчуває сильний біль і практично не може чинити опір. Однак, достатньо відпустити суперника й за секунду-дві він відновиться. Навпаки, удар у вразливе місце – у вухо, завданий певним чином, долонею призводить до розриву барабанної перетинки. Розрив барабанної перетинки супроводжується гострим і безперервним без медичної допомоги болем. Такі наслідки одразу виводять супротивника з бою.

Больові точки та вразливі місця(області тіла)

Існує різниця між місцями (областями тіла) та больовими точками. Місця – це досить великі області в які можна лупити практично не дивлячись, все одно буде травматично, або, принаймні, дуже боляче. Точки – це дуже малі області тіла, куди потрібно дуже прицільно бити чи давити. Больові та вразливі точки, як правило, знаходяться у больових та вразливих місцях. Наприклад, на обличчі, яке є вразливим місцем, знаходяться безліч вразливих точок: на підборідді (нокаут), ніс (перелом носа призводить до крововиливу), на надбрівних дугах (розсічення, що заливає кров’ю очі), самі очі і т.д. До зони вразливих місць спереду відносяться:

• • • • коліна та колінна чашка,
    • • пахові лімфовузли та промежина,
      • печінка,
      • селезінка,
      • сонячне сплетіння,
      • серце
      • ключиці,
      • гортань,
      • кадик(«адамове яблуко»),
      • підборіддя, носові кістки, очі та надбрівні дуги.

До зони вразливих місць позаду відносяться:

• • • • коліна,
      • куприк,
      • печінка,
      • нирки,
      • хребет,
      • основа черепа,
      • ліктьовий суглоб і пальці рук.

До зони вразливих місць збоку відносяться:

• • • • кістки ступні,
      • коліна,
      • тазовий суглоб
      • пахвові западини,
      • шия,
      • вушні раковини,
      • скронева кістка.

У бойових мистецтвах впливають на ті самі життєво важливі точки, що й в акупунктурі. Але, якщо в акупунктурі впливають на 360 точок, то в бойових мистецтвах – на 108. Причому, вплив на 36 з них призведе до смерті. У старовинному трактаті «Бубіші», що сягнув нашого часу, відображено дуже багато технік впливу на життєво важливі точки та центри на тілі людини. «Бубіші» – настільна книга для тих, хто бореться голими руками.

Як правило, ці точки лежать в області зічленування м’язів із сухожиллями, або так званих відкритих ділянках тіла, де чутливі нервові вузли підходять близько до поверхні тіла і не захищені м’язами.

За характером впливу, який надається на організм, всі життєво важливі точки поділяють на наступні категорії:

• • • • Втрата свідомості;
    • • Німота;
      • Параліч кінцівок;
      • Смерть.

З трактату «Саккацу дзідзай дзюдо син кехан»
"… Слід постійно захищати перш за все пахову область, потім третє ребро, перенісся, горло та шию, опорне коліно та опорну ногу."

Знаючи куди бити, ви можете вирубати суперника за секунди, але важливо вміти правильно і точно потрапити. Больові точки не піддаються жодному загартуванню. Неможливо натренувати горло, пах чи очі, і витримувати цими місцями удар. Те саме стосується і суглобових сумок, місць близького проходження нервових закінчень і нервових центрів. Прикладом такого місця близького залягання нервових закінчень є сонячне сплетіння, скільки не тренуй прес, точне влучення змусить зігнутися навпіл будь-якого супермена.

Іккен хісацу
Іккен хісацу - "один удар - смерть", "одним ударом наповал", "вбити однією стрілою". Є багато перекладів цього знаменитого принципу японських бойових мистецтв. Іккен хісацу в рукопашному бою неможливий без володіння кюшо дзюцу. Це катаною можна одним махом відрубати голову, прибивати суперника до паркана списом, але без зброї, одним ударом знешкодити супротивника можна, тільки якщо це буде точний удар у больову точку. Тільки така дія дозволяє зробити рукопашний бій максимально коротким.

Тренування больових впливів

Різні стилі рукопашного бою відрізняються, в першу чергу, атакувальною технікою. Залежно від характеру цієї техніки і потрібно тренувати вплив на болючі та вразливі точки та місця. Якщо ви займаєтеся дзюдо, де практично немає ударів, то тренується вплив на вразливі місця шляхом натискання, зламів та скручування. Якщо ви займаєтеся боксом, відпрацьовуються точні удари у верхній рівень, вивчаються точки голови та тулуба.

У японському рукопашному бою Ніппон кемпо, який є змішаним стилем (удари, кидки, прийоми) єдиноборств, вразливі місця суперників закриті захисним спорядженням богу. Прицільне попадання в такі місця на захисних обладунках, шолом(мен) або кірасу (до), які закривають вразливі місця, зараховується як іпон. Ці частини обладунків називаються датоцу-буї (яп.打突部位). Що перекладається приблизно як “Бити по захищених місцях, щоб не завдавати шкоди”. Оскільки, використовується не тільки ударна, а й інша техніка, то іппон присуджується й за інші больові. Всього кюшо дзюцу Ніппон кемпо складається з 5 розділів.  Інструктори Ніппон Кемпо покажуть вам на тренуваннях як і яким чином впливати на вразливі точки та місця на тілі суперника

Самі собою знання розташування больових і вразливих точок не становить цінності: те, що було доступне раніше лише присвяченим, можна легко знайти в інтернеті. Цінністю є навичка точного та ефективного больового впливу, яку можна напрацювати тільки на тренуваннях під наглядом та керівництвом знаючих та досвідчених інструкторів. Тільки така навичка буде бойовою і ефективною, яка отримана під час реальних бійок, або, як у Ніппон Кемпо, максимально наближених до реальності, тренувальних боїв на повну силу, на тлі постійного опору суперника, коли емоційне тло зашкалює, і треба придушити страх, зібрати свою волю в кулак і вдарити точно та вчасно.

Природно, що при постійних і планомірних тренуваннях і куміте в захисному спорядженні з акцентом атак у вразливі місця така стійка бойова навичка прицільного впливу на вразливі і больові точки добре напрацьовується. І ця навичка буде дуже корисною людині, якщо вона десь потрапить у конфліктну ситуацію на вулиці.

Захист больових точок
Знання розташування больових точок, способів їх ураження та характеру наслідків дозволяє зрозуміти, що потрібно захищати насамперед і як це робити. Ви можете ухилятися, підставляти під удар свої великі м'язи, або прикриватися від несподіваной атаки суперника зігнутими суглобами. Все сильно залежить від супротивника, його зросту, маси та швидкості. Все це дуже індивідуально і в кожному бою більш пріоритетною для захисту буде якась група вразливих місць і больових точок.

Кюшо-дзюцу – ваш козир

Добре, коли ви – фізично сильна від природи людина, і завжди знаходитесь в позиції сильнішого. Але зовсім інша справа, коли ви в позиції «слабкий проти сильного», «один проти багатьох» або «неозброєний проти озброєного». Коли ви втомилися чи поранені, біль нестерпний, а захищатися все одно треба. У такій ситуації володіння мистецтвом кюшо вирівнює ваші шанси, або навіть дає серйозну перевагу. Тому вивчення кюшо дзюцу є однією з основ у рукопашному бою, будь-якому: боксі, дзюдо, карате, кемпо і т.д.

Правило трьох ударів
Раціональність полягає в нанесенні першого удару для шокування суперника, другого - для остаточного виведення його з ладу, третього добиваючого удару, який поставить крапку на його опорі.

Коли потрібно бити у больові точки?

Наша відповідь – завжди! Завжди, коли ви вступаєте у фізичний конфлікт, тобто в бійку. Інша справа, що найвправніші майстри бойових мистецтв найрідше починають або дозволяють втягнути себе в бійку, ніж ті, хто не займаються бойовими мистецтвами або займаються ними поверхово. Намагайтеся уникнути фізичного протистояння, наскільки це можливо, за умови відсутності небезпеки для вашого життя й здоров’я та життя й здоров’я ваших близьких. Але, якщо є така небезпека та конфлікт неминучий – не сумнівайтеся жодної миті. Використовуйте кюшо-дзюцу без вагань! Ти чи вони. Вибір простий – виживання.

Майстри воліють уникати ситуації, що загрожують виникненням бійок. Замість бійки з іншими людьми, бойові мистецтва вчать нас боротися з тим ворогом, що всередині нас і прагнути стати кращими. Таким чином, ви набуваєте внутрішньої сили, і в нагороду отримуєте безтурботність духу і повну насолоду життям!

При копировании материала просим ссылаться на источник https://nipponkempo.com.ua/uk/article/pro-bolovi-vplyvy-kyusho/. Правила публикации здесь. В противном случае, мы обязательно выявим плагиат и будем обращаться в DMCA Google.