Суспільство та вулична бійка. Бойові мистецтва та спорт у вуличній бійці. Бити чи кидати? Хто навчить битися? Психологія бійки. Що робити у бійці?

A little knowledge is a dangerous thing

Вуличний конфлікт – це проблема в суспільстві, яка існувала і існуватиме завжди. Про жорстокість вуличної бійки, про напади на вулиці рясніють усі новини інтернету, телебачення та інших засобів масової інформації, є навіть спеціальні рубрики на кшталт “Кримінальної хроніки”. Все це давно вийшло просто за рамки шкільних бійок, де максимальна шкода для учня – це синець під оком або розбитий ніс. Люди реально гинуть, отримують каліцтва, втрачають майно, гроші та здоров’я у, здавалося б, звичайних вуличних конфліктах.

Біда в тому, що потрапити в подібну історію може кожен, це можливо де завгодно і не обов’язково у темний час доби.

Суспільство та вулична бійка

У нашому суспільстві нас вчать терпимості, радять оминати конфліктні ситуації та вирішувати проблеми словами, а не кулаками. І це, загалом, правильно: нас оточують конфлікти і 95-97% цих конфліктів ми вирішуємо переговорами, а не силою. Але що, якщо це вже сталося, і обійтися словом просто не виходить? Що робити у вуличній бійці? На жаль, але й у школі, й у інституті  чи універі такому не вчать. Ілюзія безпеки, створена у суспільстві – поліція, повсюдне відеоспостереження тощо – теж  не допомагає, бо працює це все: і поліція, і відеозаписи, вже постфактум, після нападу, коли виправити нічого вже не можна.

То що ж робити? У найкращому разі наші батьки віддають дитину на секцію боксу, карате, боротьби. І думають: там навчать. Так, дитина однозначно стане міцнішою, впевненішою в собі, якщо займатиметься такими видами спорту, отримає якийсь авторитет серед свого оточення, своїх однолітків. Але в  99% випадків у таких секціях навчать чого завгодно, але не тому, як поводитись у вуличній бійці, щоб залишитися живим та неушкодженим.

Бойові мистецтва і спорт у вуличній бійці

Існує маса різних секцій, куди можна піти самому або віддати дитину, починаючи від класичних спортивних і до тих, які рекламують себе як “вуличний бокс”, “вуличне карате”, “прикладний рукопашний бій” та інше.

Схематично всі системи підготовки з рукопашного бою можна розділити на два види:

• Бойовий спорт – спортивні системи рукопашного бою (бокс, боротьба тощо)
• Бойові мистецтва (айкідо, кунг-фу, карате тощо)

Бойовий спорт – це такий вид спорту, який пов’язаний в першу чергу з проведенням поєдинків (боїв, спарингів, сутичок) за правилами змагань та за участю суддів, у парадигмі «один на один», з обмеженням за ваговими категоріями та використанням захисного екіпірування (рукавичок, шоломів, накладок), з метою виявити більш підготовленого на цей період спортсмена. А вулиця – це вулиця, де немає жодного захисного екіпірування, де немає суддів, і де більшість вуличних бійок здійснюється за принципом «один проти багатьох», та й ще із застосуванням підручних засобів чи зброї. І скільки б ви часу не займалися, і не вигравали змагань, вулиця – це завжди фактор несподіванки, незнайома ситуація, яка одразу поставить вас у позицію того, хто програв. Саме тому будь-який бойовий спорт – це не гарантія перемоги у вуличній бійці і того, що ви вийдете з неї без втрат.

Бойові мистецтва – поняття, яке визначає в основному східні (Японія, Китай, В’єтнам, Корея, Індія, Філіпини) традиційні і не дуже  системи самозахисту, що несуть у собі цілий комплекс уявлень про самооборону з сильним нальотом східної екзотики. Бойові мистецтва дають розвиток координації, дихання, сили, витривалості але, деякі з них – безконтактні або малоконтактні, не дають реального уявлення про бій або поєдинок. Візьміть будь-якого гарного борця з дзюдо чи вільної боротьби і проведіть поєдинок із майстром айкідо. Результат буде зрозумілий одразу. Такі відео можна знайти в інтернеті. Так що не всі бойові мистецтва є по-справжньому такими.

Так, справді, майстер айкідо зможе розібратися з п’яним хуліганом і навіть кількома. Але при зустрічі зі справжньою небезпекою, зі справжнім бійцем, а тим більше групою таких бійців, його шанси невеликі. Жодних шансів немає у тих, хто займається так званими безконтактними бойовими мистецтвами.

Бійка: Бити чи кидати?

Одне з найпоширеніших питань – що ефективніше в бійці: боротьба (дзюдо, самбо) або ударна техніка (бокс, карате)? Це питання настільки популярне, що поєдинки між борцями та ударниками влаштовувалися практично завжди. Однозначної відповіді на це питання немає, хоч і у ударних і борцівських стилів є свої шанувальники, свої прихильники, які з піною у рота доводитимуть перевагу свого стилю. У кожному з цих стилів є свої переваги та свої недоліки, в якихось конкретних умовах перевагу має борець, в іншому випадку ударник.

У загальному випадку борець, що має гарну швидкість, якщо зуміє не дати себе вдарити, має однозначну перевагу перед ударником, якого він, якщо зуміє за нього зачепитися, просто зламає. Але тільки в поєдинку «віч-на-віч», і ніяк не в груповому бою. Швидкісний ударник, який не дасть до себе доторкнутися, має всі шанси нокаутувати супротивника і навіть кількох. У груповій бійці має значно більше шансів. Але щойно ударник опиняється землі – він безпорадний.

Насправді ж ні той, ні інший стиль не дуже пристосований для вулиці. Тому все більшої і більшої популярності набувають змішані стилі mixed fight, які поєднують і ударну, і кидкову техніку. Вони вдало з’єднують швидкість і універсальність ударного бою, силу та міць боротьби, тактику бійки у партері борцівських стилів. Мунеомі Саваяма (Яп. (澤山宗海), засновник стилю Ніппон кемпо, також часто любив проводити вуличні поєдинки. І він розумів, що на вулиці важливо вміти не тільки завдавати ударів, а й проводити кидки і больові контролі, тому створив першу змішану систему рукопашного бою  Ніппон кемпо, що не мала аналогів на той період часу. Ніппон кемпо, по суті, є бойовим мистецтвом, але й містить складову бойового спорту.

Довідка: Про практичну значущість Ніппон Кемпо говорить той факт, що наразі в Японії, країні дуже багатої на школи рукопашного бою (дзюдо, джіу-джітцу, карате та інші), саме  Ніппон кемпо є базовою дисципліною рукопашного бою для Сил Самооборони та поліцейських спецпідрозділів Японії.

Хто навчить битися?

І в бойовому мистецтві та в бойовому спорті роль вчителя має значно більше значення, ніж у будь-якому іншому мистецтві чи спорті.

Оскільки процес навчання в бойових дисциплінах  – це передача знань і навичок від людини до людини. Можна ходити в тренажерний зал або в легкоатлетичний манеж і виконувати якісь вправи на тренуваннях, набираючи силу, витривалість чи швидкість: переважно у всіх інших видах спорту саме завзятість і старанність учня допомагає досягти першості, проте саме у бойових дисциплінах тільки тренер може поставити удар, покаже як довернути кулак і на яке місце потрібно натиснути, щоб супротивник упав, самостійно цьому навчитися дуже складно. Майстерність тренера – це необхідна складова для успіху учня, тому у східних єдиноборствах тренера називають максимально поважно: сенсей.

 Сенсей (яп. 선생님 сенсей, букв. «народжений раніше», «попередньонароджений», в Японії ввічливе звернення до вчителя, тренера, лікаря, начальника чи іншої визначної особи або значно старшої за віком людини.

Якщо ви бажаєте навчитися битися, вибирайте собі справжнього Вчителя, цінуйте кожне його слово, його знання, яким він ділиться з вами. Тренер з боксу вчитиме вас перемагати в рингу, захищатися від ударів і бити самому, тренер з дзюдо вчитиме вас кидати суперника на татамі і самому звільнятися від захоплень. Поганий вчитель не навчить вас нічого.

Психологія бійки

Хороша бійка та, яка не відбулася

Ті, хто брав участь у вуличних бійках, знають, що в більшості випадків їй зазвичай передує таке поняття як «наїзд». Фактично залякування. Психологічне придушення супротивника. Найчастіше результат майбутнього бою вирішується вже на цьому етапі, коли до кулаків справа ще не дійшла. Стандартна ситуація – зграя малолітніх гопників. Зав’язка конфлікту: питання «з якого району» чи прохання «дати закурити».

Реально більшість таких гопників запеклої бійки з опором не хоче, їхнє головне завдання «наїхати» на жертву, злякати, придушити волю до опору і потім надавати тумаків, відібрати телефон, гроші чи інші цінні речі. Потрібно розуміти, що якби ваш суперник чи суперники хотіли б битися – вони напали б без жодного попередження. Психологічний тиск здійснюється словами, інтонацією, жестами, чисельною перевагою нападників. Що робити у такому разі? Ваша правильна реакція вже сама по собі може запобігти бійці. Вже одне виявлення готовності до бійки з вашого боку охолодить запал нападників у більшості випадків, і вони намагатимуться цей конфлікт «спустити на гальмах».

Ніппон Кемпо:

- Переборіть страх! Всі ми в житті зазнавали нападу злого собаки. І кожному знайоме почуття страху в цей момент. Перше правило при нападі собаки: не тікай, не бійся. Так, собаки відчувають наш страх і тому кусають тих, хто їх боїться. Люди, особливо агресивні, теж відчувають страх.

- Будьте холоднокровними! Не виявляйте жодних емоцій. Якщо у вас всередині вирує злість - задушіть її. Придушіть усі емоції. Вони заважають вам і дозволяють «читати» вас противнику. Демонструйте байдужість.

- Будьте пильні!  Оцініть ситуацію довкола вас. Порівняйте свої сили із силами протилежного боку. Припустіть, чи ваші противники можуть бути озброєні? Чим? У якому фізичному та емоційному стані вони знаходяться? Скільки їх? Що у вас під рукою, що ви можете і вмієте використовувати як зброю? Які шляхи відступу у вас є? 

У японському рукопашному бою поєднання цих трьох принципів, стан пильної холоднокровної уваги називають гарним словом Дзансін/«Zanshin» (яп.残心). 
Духовна основа готовності до бійки набагато важливіша за вашу фізичну готовність.

Однак, така рішучість битися з вашого боку не повинна бути награною, вона має бути справжньою. Тут доречна аналогія із твердженням, що діставати зброю необхідно лише тоді, коли є готовність її застосувати. Дуже добре, коли у вас є ця зброя – ваша навичка, ваше вміння битися. Тож розвивайте ваш технічний арсенал.

Ніппон кемпо

У японському рукопашному бою вчать завжди контролювати три основні пункти.
- Контролювати дистанцію Маай/«Maai»;
- Контролювати зіткнення Деай/Deai;
- Контролювати ваш Дзансін/Zanshin.

Якщо ж ви відчули, що дали слабину, поступилися своєму опоненту на цьому етапі або бачите, що він не заспокоюється, ви не змогли його морально придушити, необхідно бити першим, першим починати бійку.

Бойова стійка у бійці

У вуличній бійці немає поняття бойова стійка або не бойова. У японських єдиноборствах є поняття камає, позиція для бою. Камає бувають різні і ви можете перед бійкою прийняти той камає, який є найбільш зручним для вас у цей момент. Важливо те, що для вашого тіла, для вас самого ця позиція налаштовує вас на бій і символізує вашу готовність.

Бий першим!

У карате, яке є однією із складових японського рукопашного бою Ніппон Кемпо, є прислів’я «У карате не нападають першим, у карате б’ють першим!». Не можна чекати, коли на вас нападуть. Є високий шанс, що ви пропустите перший удар. Пропущений удар несе у собі фатальні наслідки для вас. Як тільки ви побачили в діях нападаючого рішення напасти на вас, ви повинні випередити його і завдати удару першим.

Це, звичайно, кіно. Але воно чітко демонструє важливість першого удару, якщо бійки уникнути не вдається

Логіка вуличного бою така: важливі перші секунди. Важливо не пропустити перший удар, першу дію. Бо, як кажуть ганфайтери: стріляв другим, помер першим!

Важливі перші секунди початку бійки, пам’ятайте, що після перших 15 секунд потужність падає в рази, тільки у більш-менш підготовлених людей є ще порох у порохівницях. Зокрема заняття в Ніппон кемпо спрямовані на розвиток саме такої якості. Вибух та застосування вибухового потужного впливу на тривалий період.

У ці перші секунди потрібно шокуючими і хльосткими ударами по найуразливіших точках дезорієнтувати людину, змінити їй її «картину світу». Більш детально тактика вуличної бійки розглянутав окремій статті.

 Зброя у бійці

Є два твердження, що стосуються застосування зброї для самозахисту в бійці:

• • У жодному разі не діставай зброю, якщо ти не готовий її використовувати!

• •  Якщо ти покажеш зброю, це зупинить розвиток конфлікту!

Згідно з першим твердженням, не можна показувати ніж або пістолет, загрожувати їм, якщо ти не готовий вбити людину. Особливо – ніж, тому що вбити ножем значно простіше, ніж здається на перший погляд.

Згідно з другим твердженням, навпаки, демонстрація загрози злякає нападника і він припинить агресію.

Можливо, це здасться дивовижним, але обидва ці твердження вірні і хибні одночасно. Справді, якщо ви загрожуватимете зброєю вуличній шпані, то конфлікт швидше за все припиниться, оскільки настрою на смертельний бій у них немає – їхнє завдання налякати і обібрати жертву, своє життя вони цінують вище, ніж ті цінності, які збираються відібрати. Якщо ж на шляху вам зустрівся справжній злочинець або колишній солдат, наприклад, для якого така зброя це звичний предмет побуту, з яким він уміє і знає як користуватися, то демонстрацію загрози така людина прийме як виклик, як сигнал, що необхідно на вас напасти першим . Цілком можливо, що така людина має свій ніж і свій пістолет, та ще й не травматичний, а бойовий.

Тому, саме тому, потрібно десять разів подумати, перш ніж діставати зброю.

Будь живим та здоровим

Вулиця не має жодних правил і спортивних обмежень, тож не має жодного сенсу їх дотримуватися. Вас ніщо не обмежує, окрім знання кримінального кодексу. Важливо повернутись не просто живим, а й без травм. Немає шляхетності, лише виживання. Чіткі та рішучі дії. Прийняли рішення і не зволікайте.

Вирішивши приборкати зловмисника своїми силами, завжди дійте наполегливо і твердо без роздумів. Ваше здоров’я та ваше життя – безцінні.

Не буває однакових бійок і не буває однакових рецептів. Якщо ви хочете навчитися керувати подібними ситуаціями та виходити з них переможцем, то однієї техніки недостатньо. Необхідне максимальне занурення у тему, вивчення тактики та стратегії вуличного бою, постійні тренування під керівництвом грамотних інструкторів.

При копировании материала просим ссылаться на источник https://nipponkempo.com.ua/uk/article/vulychna-bijka-shho-potribno-znaty/. Правила публикации здесь. В противном случае, мы обязательно выявим плагиат и будем обращаться в DMCA Google.