Дізнавшись вранці справжній Шлях, ввечері можна померти…

Конфуцій

Що таке Будо? Ця стаття допоможе нашим учням розібратися у цьому питанні… Будо та Будзюцу. Будо та Бусідо. Феномен бойових мистецтв Будо. Будо Ніппон Кемпо.

Якщо запитати звичайну людину, з чим у нього асоціюється Японія, то поряд з телевізорами Sony, чайною церемонією та гейшами він обов’язково назве кілька понять, пов’язаних з бойовими мистецтвами: самураї, карате, нунчаки, дзюдо, ніндзя, джиу-джитсу. І це не повний список, його можна продовжувати та продовжувати.

Чому ж так? Чому бойові мистецтва уособлюють Японію? Чому не США, не Австралію, не Індію чи Пакистан, і навіть не Англію з її боксом, і не Францію з її вільною боротьбою? У чому феномен цього явища?

Якщо коротко відповідати на це питання, то відповідь буде простою: причина всьому – філософія Будо, властива тільки японським єдиноборствам.

Так що ж таке Будо? Визначення, яке дає нам Вікіпедія , що Будо – це загальна назва бойових мистецтв Японії, надто спрощена і зовсім не відображає істини такого поняття як Будо. Всього сенсу, який у нього вкладено. І, відповідно, ніяк не пояснює, чим так відзначені японські бойові мистецтва. Чому саме вони, а не якісь інші, пройшли крізь віки. І чому саме їх практикують десятки та сотні мільйонів людей не лише в Японії, а й у всьому світі.

Що таке Будо

Слово Будо складається з двох слів, кожне з яких пишеться одним ієрогліфом:

• 武 – Бу, військовий, бойовий, війна
• 길 – До, Шлях

І зазвичай, у просторіччі, перекладається як Шлях Воїна. Але в обох ієрогліфах, в обох поняттях, які вони означають, є сенс. Сенс, що наповнює зміст цих слів більш ємними значеннями, ніж наші європейські поняття Шлях і Воїн.

• Ієрогліф 武 (Бу)  складається з елементів, які японознавці трактують як хоко-о то-меру(«зупиняти зброю»). Тобто  Бу необхідно тлумачити як силу зброю, що зупиняє. Військову силу, яка призводить до припинення війни, встановлення та підтримання миру та спокою.
• Ієрогліф 길 (До) – ще більш складне поняття, пов’язане  насамперед, з релігійною східною філософією. Зокрема, з буддизмом та конфуціанством. Більш того, це поняття часто трактується у різних східних філософіях по-різному. Але, в будь-якому випадку, означає процес пізнання та вдосконалення.

Таким чином, Будо – це процес пізнання та застосування бойових мистецтв, ціла система поглядів, цінностей та вчинків, спрямованих на встановлення гармонії та підтримання миру (хейва-о сіко-суру моно).

У парадигмі християнської та мусульманської філософії, Будо, швидше за все, слід перекладати як Шлях Воїна Світу. І навіть у такій інтерпретації такий переклад не буде відображати всієї багатогранності поняття Будо.

Будо та Будзюцу

Будзюцу (яп. 武術:じゅつ) – бойові (військові) мистецтва. Це поняття часто плутають з Будо, маючи на увазі, що це одне і те ж. Та ж сама Вікіпедія, принаймні на момент написання цієї статті, визначає поняття Буддзюцу як синонім Будо. Однак це не так. Від слова зовсім. Японці кажуть: “Дзюцу – лише засіб, інструмент на Шляху Воїна (будо)”. Будзюцу – це технічна складова тих чи інших бойових мистецтв: набір атакуючих та захисних прийомів, ударів, стійок. Є безліч окремих мистецтв дзюцу, присвячених володінню певною технікою: кюдзюцу (стрільба з лука), кендодзюцу (мистецтво меча), бодзюцу (мистецтво жердини), ярідзюцу (мистецтво списа) і навіть ходзюцу (мистецтво стрільби з вогнепальної зброї) і т.д.

Вивчення різних бойових технік будзюцу є основним завданням учня Ніппон Кемпо на його Шляху Воїна  – Будо.

Будо та Бусідо

Бусідо (яп. 武士道) – Шлях Бусі, самурая. Кодекс морально-етичних правил поведінки та цінностей самураїв (бусі). Бусі (яп. 武士) – аристократичний військово-феодальний прошарок у Японії, що існував аж до кінця XIX століття. Аналог дворянства у Європі.

Бусі та самураї – це те саме?
Часто бусі вважають синонімом слова самурай. І це, загалом, правильно. Однак відтінки значень цих слів все-таки різні. Не всі самураї були бусі, і не всі бусі були самураями. Приналежність до стану бусі визначалася за правом народження, кровно-родовими зв'язками, а самураєм могла стати людина з будь-якого прошарку суспільства, яка надходила на військову службу і дотримувалася принципів Бусідо. Народжений бусі з якихось причин міг не потрапити на військову службу і тому не міг бути самураєм, а самурай у першому поколінні не міг вважатися бусі.

Як писав наприкінці XIX століття відомий японіст Л.Богословський: «Моральні вимоги японського лицарства, його ідеали та прагнення, що стали критерієм всього доброго, позначалися словом  “Бусідо”… Це слово складає в собі французьке noblesse oblige, російське “честь” та англійське “gentelmen”».

Бусідо наказувало самураю бути чесним, хоробрим, відданим. Поважати своїх батьків, бути ввічливим з усіма, зокрема й з нижчими станами. Відмовлятися від розкоші, бути скромним і обмежуватися в повсякденному житті малим. Постійно вдосконалюватись у всіх можливих мистецтвах. І не тільки в бойових – будзюцю, а й у культурних – поезії, каліграфії та чайній церемонії тя-но-ю. Але найголовніше: протягом усього свого життя бути готовим до смерті будь-якої миті і померти гідно. Основні правила Бусідо ви можете прочитати на сторінці Вікіпедії.

Важливо! Не треба думати, що самураї, які шанували кодекс Бусідо, були такими справедливими “лицарями без страху і докору”. Кодекс Бусідо вимагав беззаперечної покори самурая не лише своєму пану, а й усіх нижчих за рангом станів самому самураю. Самурай міг безкарно вбити будь-якого селянина за найменшу незначну провину.

Все це сильно відрізнялося від прагнень і цінностей аристократії решти світу, які завжди прагнули жити в розкоші, млості і насолоді, і всіма способами намагалися уникати смерті.

Власне, Будо є наступником Бусідо. Саме поняття Будо з’явилося в Японії вже під час епохи Мейдзі, у другій половині XIX століття, коли феодальна Японія почала швидко трансформуватися в капіталістичну країну. Стан самураїв почав зникати. Однак, по всій країні почався бурхливий розвиток різних шкіл бойових мистецтв (рю), раніше доступних тільки самураям. Саме в цих школах Бусідо зазнало трансформації, перетворившись на Будо.

Послідовність принципам Бусідо закладена у всіх справжніх бойових мистецтвах Будо.

Можна говорити, що справжніми бойовими мистецтвами Будо є ті з них, які дотримуються основних принципів середньовічного кодексу честі самураїв Бусідо.

Філософія Будо
Філософія Будо ґрунтується на трьох китах: буддизмі, синтоїзмі та конфуціанстві. З буддизму прийшла спокійна віра в долю, стоічний спокій до неминучості того, що відбувається, до переродження у разі смерті. Синтоїзм дав шанування предків, батьків, відданість своєму пану, своєму вчителю, трепетне та поважне ставлення до всіх предметів, речей, що оточують людину. З конфуціанства запозичено більшість моральних категорій «що таке добре і що таке погано». Таким чином дві релігії – буддизм і синтоїзм, а також філософське вчення Конфуція сформували фактично військову релігію - Будо, яка завдяки унікальним географічним особливостям могла сформуватися лише на Японських островах.

Феномен бойових мистецтв Будо

І, ось, ми підійшли до відповіді на запитання, чому бойові мистецтва Будо такі популярні в усьому світі. Відповідь полягає в тому, що Будо виховує той самий бойовий дух Будо, який проявляється в першу чергу в мужності, стійкості та хоробрості людини, в її волі до перемоги в будь-яких, навіть абсолютно безнадійних ситуаціях.

Жахливий "Божественний вітер" - атаки камікадзе - яскравий приклад прояву Будо

Саме мужність і стійкість японців, іноді на межі божевілля з погляду європейців, дивували і захоплювали їх суперників у всіх військових зіткненнях. Саме філософія Будо визначила успіх післявоєнної Японії у всіх сферах життя: політичної, економічної, соціальної.

Будо Ніппон Кемпо

Повноконтактний стиль Ніппон Кемпо, бойове мистецтво, створене в 1932 році нащадком стародавнього самурайського роду Накаоке, Мунеомі Саваямою Масару (1906-1977), як і більшість традиційних японських єдиноборств, є бойовим мистецтвом Будо.

Саваяму Масару зумів успішно поєднати традиції Сходу та Заходу й створити сучасну універсальну систему самозахисту з розвитком людського духу на засадах Будо. Сьогодні Ніппон кемпо практикують понад 60 тисяч людей більш ніж у 30 країнах світу, не рахуючи Японії.

У Ніппон Кемпо є дві великі Будо-практики, які є найважливішими елементами цього рукопашного бою:

• • Тренування духу сін, бойового духу кіхаку, боротьба зі страхом (докладніше – “Бойовий дух.Тренування в Ніппон Кемпо”). Комплекс вправ при постійних тренуваннях дозволяє досягати під час бою такого стану свідомості, який був властивий самураям.

• • Етикет рей гі, який включає правила взаємовідносин між учнями, правила поведінки в додзьо і не тільки. (докладніше “Додзьокун – правила виховання характеру” та “Додзьо – що таке додзьо? Додзьокун”). Дотримання правил етикету формує те саме, унікальне ставлення до життя, яке властиве філософії Будо.

Метою будь-яких занять у всіх бойових мистецтвах Будо, і в Ніппон Кемпо також, є комплексний і повноцінний фізичний і духовний розвиток людини. Досягти цієї мети допомагають три основні елементи вправ, між якими слід підтримувати рівновагу. Це – вадза (тренування техніки), сін (тренування духу) і кі (тренування життєвої сили).

Будо як стиль життя

Справжнє Будо спрямовує свою силу не на руйнування, а на створення та розвиток. Це переплітається з однією з основних доктрин в Ніппон Кемпо: «Перемога не завжди означає бути першим. Перемога – це коли ти став кращим, ніж ти був!». Нам, європейцям, буває важко зрозуміти Будо, але якщо ми навчимося отримувати задоволення і навіть насолоду не від результатів, а від самого процесу їх досягнення, то результати прийдуть самі собою. І це стосується не лише тренувань, а й усього життя.

При копировании материала просим ссылаться на источник https://nipponkempo.com.ua/uk/article/budo-nippon-kempo/. Правила публикации здесь. В противном случае, мы обязательно выявим плагиат и будем обращаться в DMCA Google.